Ch. 1. Ėtnologii͡a puteshestviĭ -- ch. 2. Mifologii͡a puteshestviĭ -- ch. 3. Filosofii͡a puteshestviĭ -- ch. 4 Apostolʹstvo puteshestviĭ -- ch. 5. Velike geograficheskie otkrytii͡a -- ch. 6 Uslugi dli͡a puteshestvennikov -- ch. 7 Industrii͡a turizma -- ch. 8 Rekreat͡sii͡a.

The problem of the Word in Christianity is one of the key, affecting the core of the dogma and pervading its practice. Theological thought gave answers, different from secular science, to questions about the functions of the word in God-knowledge and its role in the religious life of the individual and the Church. Any study of the language of religion can not ignore this experience. Our goal is not to assess the truth of the theological understanding of the relationship between (...) human language and Divine reality, but to trace the specificity of the Christian use of language as a means of religious cognition and the way of expressing the religious consciousness of believers, to analyze the Christian theological concept of the Word, the role of the word in Holy Scripture and Sacred Tradition, and the truth of religious texts, the role and meaning of the word in the Christian religious tradition. (shrink)

Bioethics is defined by the authors as a form of knowledge about the permissible limits of manipulating human life in the range from birth to dying. A comparative analysis of the materials of the Conference in Jerusalem and the «Handbook on Bioethics for Judges» prepared by the UNESCO Department of Bioethics in Haifa, on the one hand, and Statements of the Church and Social Council on Biomedical Ethics of the Russian Orthodox Church, on the other, was conducted. It proves that (...) bioethics as a type of modern medical ethics exists and will exist in the near future in conservative and liberal forms. Disclosure of their content contributes to solving the problem of finding compromises in specific situations of medical practice. (shrink)

What is philosophy and what are its distinctive features? What is its relationship to the sciences whose business it is to study the actual world? With what should philosophy concern itself?-These are the fundamental questions dealt with in the article by Alfred Ayer. These questions are important and interesting. The article is written in lively fashion and stimulates a desire to discuss these subjects. There are some matters on which we do not disagree with Ayer, but concur. At the same (...) time we would like to express some objections to certain of his basic positions. (shrink)

Kuznet︠s︡ov, I. V. Kategorii︠a︡ prichinnosti i ee poznavatelʹnoe znachenie.--Shali︠u︡tin, S. M. Ob otrazhenii kak obshchem svoĭstve materii.--I︠U︡rgelenas, D. I. Teorii︠a︡ otrazhenii︠a︡ i poni︠a︡tie informat︠s︡ii.--Korneeva, A. I. Vozrastai︠u︡shchai︠a︡ rolʹ logicheskogo myshlenii︠a︡ v poznanii mira.--Klimashevskiĭ, G. Teoretiko-poznavatelʹnai︠a︡ rolʹ myslennogo ėksperimenta v fizike.-- Podosetnik, V. M. Gnoseologicheskoe znachenie faktov v poznanii obshchestvennykh i︠a︡vleniĭ.

Метою статті є порівняння антропології статі В. Розанова та етики статевої відмінності Л. Ірігаре, виявлення подібностей та відмінностей цих концепцій, оцінка їхньої ролі у становленні гендерних досліджень. Теоретичний базис об’єднує компаративістський метод та гендерний підхід, основою якого є не просто опис різниці статусів, ролей та інших аспектів життя чоловіків та жінок, а й подолання андроцентризму сучасного світу. Наукова новизна полягає, в тому, що в статті вперше в контексті гендерних досліджень було зроблено спеціальне філософсько-антропологічне порівняння концепцій статі Розанова та Ірігаре. Це (...) дозволило розанівську концепцію зарахувати до есенціалізму, а концепцію Ірігаре – до анти-есенціалізму. У статті також виявлена схожість антропології статі Розанова та етики статевої відмінності Ірігаре в аспекті поняття сексуальності, проаналізовані та детально зіставлені їхні основні ідеї. Висновок. Спільним в концепціях Розанова та Ірігаре є утвердження жіночої суб’єктивності, яка є рівноцінною чоловічий. Жіночий еквівалент сексуальності у Розанова проявляється в понятті "самочності", а у Ірігаре – в метонімії "двох губ". Методологічною основою їхніх концепцій виступає непереборна опозиція "чоловічого" та "жіночого". Розанов прагне до ототожнення "чоловічого" та "жіночого", а Ірігаре більше зосереджується на їхній радикальній відмінності. За Розановим гендерні відмінності детерміновані біологічно або метафізично, що визначає їхній вічний та незмінний характер. У свою чергу Ірігаре стверджує, що гендерні відмінності обумовлені фалоцентричною культурою та можуть бути подолані разом зі зміною мовних структур. Принципова ж схожість концепцій двох філософів полягає в тому, що в них сексуалізовоно не лише чоловіче, а й жіноче начало. Таким чином, Розанов у своїй стилістиці, акцентованій на увазі до тілесності, напрочуд близький теперішній гендерній антропології та може розглядатися як її предтеча. Разом з тим вплив філософських концепцій Ірігаре на сучасні гендерні дослідження полягає в тому, що вона вперше вказала на необхідність створення жіночого іншого дискурсу, який поважає статеву відмінність, та показала проблематичність виділення відмінності жіночого іншого від будь-якого іншого в ньому. (shrink)